” всі прапори в гості до нас!”або куди подіти залишки пряжі.

14

– здрастуйте! а ми до вас з гостинцем , – з такими словами в серпні 2020 року тому приїхала до нас на дачу однокласниця моєї молодшої сестри. І дійсно, в руках був пристойного розміру мішок з щільного целофану. Ого! багатство привезли!

Так, цілий мішок пряжі! але ця пряжа вже пройшла “вогонь і воду” – пожежа. Дісталося їй, бідоласі. Ну, додому я цей подарунок не повезла-дуже неприємно пахла.і тільки через кілька місяців, на травневі свята руки до неї дісталися. Ось така “красуня” приїхала до мене: брудна, спекшаяся, перекусана, порвана.

Висипала я це добро в ящик пластиковий і почала потихеньку перемотувати в а-ля пасми. Треба ж перепрати! тому як після пожежі одна і та ж пряжа мала абсолютно різний колір.

А потім прийшов час великого прання”в молоці і двох водах”! скільки разів воду міняла – не варто і згадувати.зате сушити на городньому “обладнанні” зручно.

А цікаво, скільки ж у мене пряжі?мене чекав цікавий процес зважування.

Настирала я 993 грама.у “засіках батьківщини” знайшлися мотки-клубки, привезені з квартири свекрухи.

Розклала я своє багатство ….це-оновлена пряжа

Це-особисті запаси. Я вирішила і свої залишки підібрати. А, гуляти так гуляти!

Пряжі-море! тут вам і напіввовна, і акрил, і кисловодський невідомий “звір”, і якась букляшка, і меховушка, і мохер…. І почалися непонятки.1. Як об’єднувати-незрозуміло. Тільки напіввовна або тільки акрил? або все підряд? 2. У що об’єднувати? це самий просто питання – в плед. 3. Який? незрозуміло…. Варіантів особливо і не було…..і тут-нате вам-немов хтось відчув мої сумніви і підкинув ідею (на ютубі). Вирішено, будуть квадрати-смугастики, на світлому тлі!!!

До початку відпустки квадрати були готові. В’язала по типу”що рука з пакета дістала”.які ж вони кривенькі-косенькі!

А в червні поїхала я до дітей в москву і показала фотографії пов’язаних квадратів сестрі. Якось не надихнуло її побачене…. Ну, якщо чесно, то мене теж не особливо радувало….чим думала? куди глазоньки дивилися?з чого це ручки кострубатими стали?але ж, вплуталася адже…. Не розпускати ж. По приїзду я мала намір неодмінно закінчити в’язання, але ковід заточив мене на три тижні в лікарню. Та й охолола я якось до цього пледу. І тут у мене вийшов пріліііііічние перерву. Я його і додому возила в надії дов’язати, і назад на дачу тягала. Думка була одна:” добити ” його вже нарешті!

Не справа-збирати черговий недовяз! і я змусила себе довязать!!! чому невимовно рада! з’єднувала квадрати між собою теж різною пряжею: то біла, то жовтувата… А яка була вдома, ту і извела.

[

Розмір швидше підлітковий, ніж дорослий – 116*156см. Ще більше фотографій в альбомі – https://www.stranamam.ru/album/14813326/наверное, я не дуже добре сфотографувала плед, не змогла передати його прикольність. Але мені він дуже подобається! для дачного використання – саме те! і так, я бачу 150 000 косяків, але ідея утилізації залишків-в моїй скарбничці однозначно!